СПАЛЬНІ РАЙОНИ МУДРІШІ
Андрій Лаврик
Спальні райони мудріші, Ніж історичні центри. Спальні райони – це ніші, В котрих маєм жити й померти. Квартали, дорогами скуті, Тролейбуси мимобіжні. Тут кожен із нас по суті На власному роздоріжжі. Фаст-фудом газетних ідей Годуй своїх внутрішніх монстрів. Бо ти в океані людей Всього лиш загублений острів. Є люди із плоті та крові. Ненависть ще є і кохання. І пам’ять, що лишиш по собі – Як доказ свого існування.
2023-01-18 10:46:33
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Мартин ІДЕН
Гарно
Відповісти
2023-01-18 11:04:38
Подобається
Julia K
Дуже гарний вірш. Я в захваті! Однозначно, до обраного 💗
Відповісти
2023-01-18 21:05:23
Подобається
Інші вірші поета
Людское сборище – всегда очередь Вдоль дорог бегущих МАЯК ХУ
Інші поети
BON BON
@bon_bon_c0xu
Alonar
@Alonar
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1502
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2482