СПАЛЬНІ РАЙОНИ МУДРІШІ
Спальні райони мудріші, Ніж історичні центри. Спальні райони – це ніші, В котрих маєм жити й померти. Квартали, дорогами скуті, Тролейбуси мимобіжні. Тут кожен із нас по суті На власному роздоріжжі. Фаст-фудом газетних ідей Годуй своїх внутрішніх монстрів. Бо ти в океані людей Всього лиш загублений острів. Є люди із плоті та крові. Ненависть ще є і кохання. І пам’ять, що лишиш по собі – Як доказ свого існування.
2023-01-18 10:46:33
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Мартин ІДЕН
Гарно
Відповісти
2023-01-18 11:04:38
Подобається
Julia K
Дуже гарний вірш. Я в захваті! Однозначно, до обраного 💗
Відповісти
2023-01-18 21:05:23
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3900
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6156