PER SEMPRE
Распадусь на атомы от тоски я. У души заряд уже пол процента. Ты хохочешь в трубку: «О! Mamma Mia!», - Чистый местный выговор без акцента. Я смотрю погоду в твоём Милане, Представляю, как твоя dolce vita. У меня всегда телефон в кармане, Ревность и печаль позади – как свита. Ураганы! Грозы! Порывы! Смерчи! У меня покоя внутри не стало. Жду, когда ты скажешь arrivederci, За окном оставив театр Ла Скала. Я хребет сломал своей силе духа, От разлуки вою, подобно зверю. Шепчешь мне «per sempre» в тиши на ухо, И ты знаешь, я в нашу вечность верю. Per sempre – навсегда. Dolce Vita - сладкая жизнь. Аrrivederci – до свидания.
2023-02-07 20:12:20
1
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2432
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2948