У судьбы нервный сбивчивый почерк
У судьбы нервный сбивчивый почерк, - Словно руки дрожали в стужу. В этом мире пустых оболочек Трудно встретить родную душу. И становится боязно как-то, Но на нашей холодной планете Куда проще стать жертвой теракта, Или встретить на улице йети. Вот и гоним так век от века Наших душ племена кочевые. Как найти своего человека? В мире, где почти все чужие. Злые, желчные одиночки И себя и других терзают. Бродят праздные оболочки. Что-то ищут. А что – не знают. Есть одна только в жизни утеха, Ежедневно с реальностью споря, - Умножать с кем-то радость успеха, Разделять с кем-то тяготы горя. Слишком многих судьба доконала Одиночества гибельным ядом. А для счастья ведь надо так мало – Чтобы кто-то сказал нам: «Я рядом».
2023-02-03 09:28:48
1
0
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
2711
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3995