У судьбы нервный сбивчивый почерк
У судьбы нервный сбивчивый почерк, - Словно руки дрожали в стужу. В этом мире пустых оболочек Трудно встретить родную душу. И становится боязно как-то, Но на нашей холодной планете Куда проще стать жертвой теракта, Или встретить на улице йети. Вот и гоним так век от века Наших душ племена кочевые. Как найти своего человека? В мире, где почти все чужие. Злые, желчные одиночки И себя и других терзают. Бродят праздные оболочки. Что-то ищут. А что – не знают. Есть одна только в жизни утеха, Ежедневно с реальностью споря, - Умножать с кем-то радость успеха, Разделять с кем-то тяготы горя. Слишком многих судьба доконала Одиночества гибельным ядом. А для счастья ведь надо так мало – Чтобы кто-то сказал нам: «Я рядом».
2023-02-03 09:28:48
1
0
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4379
Крапка
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
70
0
3352