Уходишь ты, а исчезаю я
Как так? Уходишь ты, а исчезаю я. Душа, словно медведь, впадает в спячку. Разлука-сука топит в омуте меня – Словно Герасим бедную собачку. Я точно знаю: ты сперва уйдёшь сама, Потом исчезнет вкус от поцелуя. Ещё твой запах, что всю ночь сводил с ума, Должно быть, на подушке уловлю я. Затем, конечно, стану долго вспоминать Слова, улыбки, нежность, страсть и ласки. И постараюсь никогда больше не спать, Чтоб задержаться в нашей общей сказке. На чёрной скатерти небесной за окном Луна - словно надтреснутое блюдце. А я отчаянно опять борюсь со сном, Боясь уснуть. Точней - боясь проснуться.
2023-02-08 15:18:16
1
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12324
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6426