В креп-сатиновом платье пурпурного цвета
В креп-сатиновом платье пурпурного цвета Хабанеру танцует блудница-любовь. То смеётся, ранимым поэтом воспета, То нахмурит презрительно тонкую бровь. Захмелевшая девка, распутная шлюха, Тьму несущая, а не дарящая свет. Чем ужаснее мгла её мрачного духа, Тем светлее стихи, что несёт ей поэт. Ему хочется верить в нелепое чудо, Ему сладостно мнить себя магом, волхвом. И слагает стишата ночами зануда, И склоняет слова, маясь над падежом. А найдя, наконец, сокровенное слово то, Сатане за него свою душу продав. Он узнает – любовь предпочла ему золото И придурочный хохот роскошных забав.
2023-02-06 14:44:02
1
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3378
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5396