VAMP

Андрій Лаврик

(18+)
На рассвете злобно солнце ощЕрилось, А луна шагнула в пропасть щербатая. Тело хищно бунтовать вознамерилось, - Оболочка для души тесноватая. Ночью ветер фугу выл оркестровую, Капли крови на губах растворяются. Бесшабашную Её, непутёвую Зеркала не отражают. Стесняются. Сквозняки свистят, по комнате шастая, Бытие и смерть местами поменяны. Нависает с потолка тень клыкастая. Жизнь уже не путешествует венами. За окном теперь кружит вороньё. Пусть душа мертва, но тело бессмертное. Вскрыла грудь и съела сердце моё С аппетитом под винишко десертное.

2023-01-20 18:58:13

Інші вірші поета

MORS CERTA, VITA INCERTA Переписать бы жизнь, как плохой роман В ЭТОМ ГОРОДЕ ... БЕЗТЕБЯНИЕ

Інші поети

tata

@tata4u

Lou

@TomatoSoup

Буяна Іррай

@Buyana_

Схожі вірші

Всі

Тарантела (Вибір Редакції)

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽

8282

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1902