ТЗП
Андрій Лаврик
Очі кохані смарагдом горять, Палахкотять зорею. Нехай говорять, що хотять, А ти будеш моєю. Руки й слова твої тремтять, Нумо разом, течією. Нехай говорять, що хотять, А ти будеш моєю. І серед злиднів, та проклять Тобою живу однією. Нехай говорять, що хотять, А ти будеш моєю. Мрії до Бога долетять, Пліткам повзти змією. Нехай говорять, що хотять, А ти будеш моєю.
2023-02-11 19:56:09
1
0
Інші вірші поета
ВОСПРИЯТИЕ Мискаст ОБЛАКА В иных садах, в иные времена
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
34
8035