Весной они пахали, сеяли
Андрій Лаврик
Весной они пахали, сеяли Пшеницу, кукурузу, рожь. В себя и в Бога свято верили, Брезгливо презирали ложь. Гордясь рабочими мозолями, Сидели за большим столом. А шрамы были лишь паролями, Их породнившими с Христом. Их тоже распинали, вешали, Стреляли в сердце, в спину нож Втыкали, величали грешными, И продавали ни за грош. Жизнь - как река - остудит водами Пожар времён. Развеет дым. Заколосится поле всходами Под небом вечно голубым.
2023-02-12 20:23:06
1
0
Інші вірші поета
Набрался отваги спросить Срочно дайте ей чёрную кошку! IN LOVING MEMORY НОЧНЫЕ ПОЕЗДА
Інші поети
Jasper Zabini
@Jasper28
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2544
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5489