ВОНА IДЕАЛЬНА, МОВ ВАЛЬСИ ШОПЕНА
Вона ідеальна, мов вальси Шопена, – Шедевр, без єдиної хибної ноти. Їй осінь жбурляє під ноги знамена, І вітер шепоче свої привороти. Вона - як Мадонна руки Ботічеллі: Довершені риси, у погляді - вічність. А я, мов паломник у храмі-костЕлі, Молюсь на ту святість та непересічність. В душі аномалія – справжні Бермуди, Зникаю з радарів, лишаюся в спОмині. Кохання завжди розтинає нам груди, Як медик на іспиті з патанатомії. Довершеність не передбачує копій. Її досконалість - то річ безперечна. Хмільна - як текіла, міцна - ніби опій, А іноді й вибухонебезпечна. На серці південна , палюча корида. Зроби її посмішку, Боже, щасливою. А я відправляюсь - самотній сновида - Гуляти по стріхах, що вмилися зливою. Нічого не можу з цим вдіяти я, Хоча й намагався забути, щоразу, Коли промовляю святе це ім’я, То знов на вустах маю присмак «Ширазу». А іноді з дивним нахабством здається, Що я – гладіатор в її Колізеї. Лишаю в дарунок шматок свого серця, Котрого ніхто не торкався, крім неї.
2023-02-01 07:15:07
1
0
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1592
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4193