ABNORMIS
Андрій Лаврик
В наш век, когда души стерильность Буквально в культ возведена, Цените в людях инфантильность,- Как незашоренность ума. Отформатированы школой Извилины под трафарет. Кто скажет, что король-то голый? Когда ни в ком отваги нет. И снова застит взор тоска мне. Как сокрушить мираж границ? Как превратить сомнений камни В парящих в поднебесье птиц? Не вижу преимуществ в норме. Из сплетен нам штаны не сшить. Без сумасбродства в лёгкой форме На свете очень скучно жить.
2023-02-04 07:18:48
1
0
Інші вірші поета
ТВОЁ ИМЯ СЛЫШУ В КАЖДОМ ЗВУКЕ Где ты находишь всех этих шутов? ВІДЬМА ОДНО ДЫХАНЬЕ НА ДВОИХ
Інші поети
Akira Yamanoka
@sasha_karabash
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11524
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4379