ABNORMIS

Андрій Лаврик

В наш век, когда души стерильность Буквально в культ возведена, Цените в людях инфантильность,- Как незашоренность ума. Отформатированы школой Извилины под трафарет. Кто скажет, что король-то голый? Когда ни в ком отваги нет. И снова застит взор тоска мне. Как сокрушить мираж границ? Как превратить сомнений камни В парящих в поднебесье птиц? Не вижу преимуществ в норме. Из сплетен нам штаны не сшить. Без сумасбродства в лёгкой форме На свете очень скучно жить.

2023-02-04 07:18:48

Інші вірші поета

КАК ЭРНЕСТ И МАРЛЕН ПОЦЕЛУЙ СВЯТО ХАНАМІ В УЖГОРОДІ Я думал, так любить нельзя

Інші поети

Кохана

@kohana

Богдан Глинянський

@BohdanZablotskyi

Zeen

@Blue_Bliss

Схожі вірші

Всі

حكمة أعجبتني

يويشي

إذا كُنتَ تُفَكِر بالإنتِحَار لأنكَ تَعي بِأنَ عَالمَنا مُتَخَلِف تَذَكَر جَيدَاً أنَ العَالَم نَاقِص أنت قَد يُسَاوي عَالمَاً أكثَر تَخلُفَاً. الكلام موجه لكل شخص مازال يفكر بعقله لا مؤخرته 💕

3848

Пóдрузі

Asteriya

Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.

3572