Впечатление от поездки в деревню
Андрій Лаврик
Поменяли дубовые двери на хОлодность стали, И гниют деревянные ставни в сарае сыром. Вдоль дороги склонились берёзы: как будто устали, И задумчиво сойка о чём-то поёт о былом. Хозяйский сын, накинувши тулуп, Покажет мне приплод котячий в сене. Жаль, срублен дремлющий столетний чудо-дуб – Мешал параболической антенне. Всё ощутимей тут влиянье мод, Как будто мир лишили силы воли. Сменили бабушкин из ясеня комод На ДСП шкафы и антресоли. Сломали тын, да выбросили печь, Парное молоко – не то в духовке, Хотел тоску на сенокосе сбросить с плеч, Но, оказалось, что комбайны больно ловки. Пока на лист блокнота льются строки, Не самогон, а водку льют нам всем. А вместо «Чий то кінь» - горланят караоке Из гнусных песенок формата «Хит-FM». Навис над домом круглый лунный молот, На улице я слышал стук копыт. Но было впечатленье, будто город Меня настиг, и душит, и пылит.
2023-01-26 19:45:27
1
0
Інші вірші поета
ТОДІ Душе любить не запретишь СПОКОЕН, КАК СЭР ИЗ АНГЛИИ Я ТЕОРЕМА ПРИТЯЖЕНИЯ
Інші поети
Lola
@yoro
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16558
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5638