Я пишу симфонию тишины
Я пишу симфонию тишины, Белый шум в эфире души online. В раму вписан бледный анфас луны, Дополняя сумрачный мой дизайн. Проходи, Тоска, и себе налей. Жизнь разделим на квинты и терции. На понурых стенах театр теней Продлевает ночь по инерции. Засмеялся б. Только какой резон? Ни к чему будоражить эхо. Заблукавший во мраке сомнений сон - Крайне скудный повод для смеха. Дремлет мир в объятиях темноты, Лишь звезда сорвалась - заблестела. В стёртых файлах памяти только ты При пожаре чувств уцелела. Ревность – коршун: схватит и заклюёт. У любви нет законов и правил. Так пускай же Бог нас перекуёт, Пока дьявол не переплавил. Мы с тобой теперь смещены с орбит, И покой звонком не нарушу. Если ты океан, что ж, тогда я - кит, Что низвергнут волною на сушу. Исчезаем, словно объект с радара, Не берёт нас Амур на поруки. Без любви тела – лишь пустая тара Из-под душ, что почили в разлуке.
2023-01-29 06:39:53
1
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1532
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1243