Переосмыслив мир по-своему
Андрій Лаврик
Переосмыслив мир по-своему, Находишь в нём своё участие. И так легко смотреть в лицо ему, Переменившись в одночасие. Сжимая грани поколения, Ища заветную утопию, Рождая новое воззрение, Перерастая в философию. Преображаясь в трансмутацию Деяний, жестов, взглядов, слов. Ища спасительную станцию, Не признавая тупиков. Не будьте столь пренебрежительны К иллюзиям забытых снов. Металлы - равнонезначительны. Здесь служит золотом любовь.
2023-01-25 08:52:09
1
0
Інші вірші поета
Луна сорвалась с цепИ ДЕМЕНЦИЯ Я ЗАВЯЗАЛ ГЛАЗА СВОЕЙ ДУШЕ ГДЕ-ТО...
Інші поети
moody_bear_
@moody_bear_
BON BON
@bon_bon_c0xu
L.r.c
@lonely_rose_club
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12121
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4974