Як ти це робиш?
Як ти це робиш? Зупиняєш час.
Ось вічністю стає мить поцілунку.
І всесвіт завмирає навкруг нас,
Неначе страж в зірковім обладунку.
Безжалісна наука самоти:
Життя – лиш боротьба між серцем й шлунком.
Чому серед мільярдів саме ти
Одна, єдина стала порятунком.
Напевно, то якийсь до чарів хист:
Закохано, шалено, до нестями
У пестощах знаходити той зміст,
Що іскру висікає між тілами.
Цю мить спини назавжди, не поруш
Ту двох сердець омріяну легенду.
У невагомім танці наших душ
Під музику чуттєвого джаз-бенду.
2023-02-11 07:36:56
1
0