Додолу осипалися пелюстки сліз
Додолу осипалися пелюстки сліз, Бо час стрімкий нікому не спинити. І, наче мантру, повторю я знову: ні, Немає нас. Ми інші. В цьому світі Я сліпо вірила і за тобою йшла. Лишилася одна напівдорозі. Осяйне небо наше огорта імла. Не полечу, бо в моїм серці осінь, Бо крил нема і я тебе вже не знайду. Минуле не змінить, не повернути. Коли цю істину просту я осягну, То зможу назавжди тебе забути.
2021-04-26 20:07:23
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Анастасія Заматевська
Гарний вірш!
Відповісти
2021-04-28 06:10:42
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2465
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13196