Ми падаєм
Ми падаєм разом І нам не злетіти. У прірву впадемо, У пекло, униз. В обіймах, як діти, І не зрозуміти, Що там наше місце Навік. Назавжди. Ми впали. Хіба? Але в нас же є крила. Білясті пір'їни Палають вогнем. Колись ми з тобою Літали, творили... У прірву і нашу Любов заберем. І тільки з тобою Я завжди готова. Готовий з тобою У темряву снів. Не втрачу тебе Вже ніколи. Не знову. Твій погляд цінніший За тисячу слів. Коли ти кохаєш, Упасти не страшно. З коханим, з коханою Десь у пітьмі. Колись злетимо, Повернемось назад ми, Допоки любов Є в людей на землі.
2026-02-15 17:11:10
2
0
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2604
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2558