Відьмаче...
Відьмаче, то не я тебе шукала. Нас доля і призначення звели. Ти той, кого в житті не вистачало. Тоді чому ми знову розійшлись? Відьмаче, ми ніколи не зумієм Забути і не згадувати нас. Що є між нами? Може, зрозумієм, Коли побачимося знову. А в цей час, Відьмаче мій, до тебе поспішаю І ти до мене між світами йдеш. Це доля чи призначення? Не знаю. Чекаю, коли знову обіймеш... Призначення чи доля - неважливо. У ці моменти тільки ти і я. Нам повернути втрачене можливо І пронести кохання крізь життя.
2020-01-19 18:27:20
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Катерина Данилевська
Дуже гарі вірші
Відповісти
2020-01-19 19:56:01
1
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
9674
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2879