Відьмаче...

Rin Ottobre

Відьмаче, то не я тебе шукала. Нас доля і призначення звели. В холодному багряному світанні Кохати одне одного клялись. Відьмаче, хай ніколи не збагнути, Який нас двох поєднує зв'язок, Чому без нетерплячих поцілунків Я засинаю неспокійним сном. Відьмаче мій, до тебе поспішаю. Ідеш мені назустріч крізь світи, Аби в таку жадану мить єднання Забутися в обіймах назавжди. І кожен раз кохання - наче вихор, Коли прошепочу твоє ім'я. Призначення чи доля - неважливо. З тобою свою долю віднайшла.

2020-01-19 18:27:20

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Катерина Данилевська

Дуже гарі вірші

Відповісти

2020-01-19 19:56:01

Інші вірші поета

Літній дощ Це дивне літо Осіння журба Sadness

Інші поети

_White_Fox

@_White_Fox

Tudor

@Tudor_ya

Trui

@trui

Схожі вірші

Всі

Твої долоні

Ай

Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.

4847

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

2487