Відьмаче...
Відьмаче, то не я тебе шукала. Нас доля і призначення звели. Ти той, кого в житті не вистачало. Тоді чому ми знову розійшлись? Відьмаче, ми ніколи не зумієм Забути і не згадувати нас. Що є між нами? Може, зрозумієм, Коли побачимося знову. А в цей час, Відьмаче мій, до тебе поспішаю І ти до мене між світами йдеш. Це доля чи призначення? Не знаю. Чекаю, коли знову обіймеш... Призначення чи доля - неважливо. У ці моменти тільки ти і я. Нам повернути втрачене можливо І пронести кохання крізь життя.
2020-01-19 18:27:20
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Катерина Данилевська
Дуже гарі вірші
Відповісти
2020-01-19 19:56:01
1
Схожі вірші
Всі
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4486
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2175