Дим
По землі простирається дим І вкриває зруйноване місто. І ховає усе. А над ним Лебедина лунає вже пісня. І завмерло усе. Лише дим Обійме вербу тиху, плакучу. Біля міста - струмок, за яким Наче змій, шелестить плющ повзучий. Хмарно, димно. І попіл-пісок Темні вулиці тихо вкриває. На руїнах забутий вінок Наче сльози, квітки розсипає. Хіганбана і маки цвітуть. Наче кров. І їх дим не з'їдає. Асфоделі-зірки проростуть. Кипарис гине за небокраєм. Місто вмерло. Лиш попіл і дим... Сонця промінь уже тут не зблисне. Тільки ворон кружляє над ним, Лебедина лунає скрізь пісня.
2020-02-03 18:38:27
9
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9029
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2632