Дим
По землі простирається дим І вкриває зруйноване місто. І ховає усе. А над ним Лебедина лунає вже пісня. І завмерло усе. Лише дим Обійме вербу тиху, плакучу. Біля міста - струмок, за яким Наче змій, шелестить плющ повзучий. Хмарно, димно. І попіл-пісок Темні вулиці тихо вкриває. На руїнах забутий вінок Наче сльози, квітки розсипає. Хіганбана і маки цвітуть. Наче кров. І їх дим не з'їдає. Асфоделі-зірки проростуть. Кипарис гине за небокраєм. Місто вмерло. Лиш попіл і дим... Сонця промінь уже тут не зблисне. Тільки ворон кружляє над ним, Лебедина лунає скрізь пісня.
2020-02-03 18:38:27
9
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2964
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2556