R
Ти знаєш, А може, й ні Що я тебе люблю-кохаю Кожним своїм рядком, Написаним у тиші, Під шелест паперу І скрип кулькової ручки. Ти ж знаєш, А може, й ні, Що в очі твої безмежні, - Сяйливі та мінливі, З тим полум'ям незгасним, Палким і нездоланним, - Се диво серед див? Ти ж знаєш? Знаєш, може, ні, Як теплим посміхом Чи мимовільним порухом, Чи поглядом одним Даруєш крила, Сам того не усвідомлюючи? Ти знаєш, Соколе ясний, - Далекий і близький, Сміливий, волелюбний, ніжний, - Що я тебе люблю-кохаю Кожнісіньким рядком? Ні, ти не знаєш.
2021-04-30 12:19:07
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Ріна Беррі
В избранное!
Відповісти
2021-04-30 21:18:12
1
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8960
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2581