R
Rin Ottobre
Ти знаєш, А може, й ні Що я тебе люблю-кохаю Кожним своїм рядком, Написаним у тиші, Під шелест паперу І скрип кулькової ручки. Ти ж знаєш, А може, й ні, Що в очі твої безмежні, - Сяйливі та мінливі, З тим полум'ям незгасним, Палким і нездоланним, - Се диво серед див? Ти ж знаєш? Знаєш, може, ні, Як теплим посміхом Чи мимовільним порухом, Чи поглядом одним Даруєш крила, Сам того не усвідомлюючи? Ти знаєш, Соколе ясний, - Далекий і близький, Сміливий, волелюбний, ніжний, - Що я тебе люблю-кохаю Кожнісіньким рядком? Ні, ти не знаєш.
2021-04-30 12:19:07
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Ріна Беррі
В избранное!
Відповісти
2021-04-30 21:18:12
1
Інші вірші поета
Сапфіровий пил Найкраща країна... Моя любове... Ти наснишся мені...
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5960
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3508