R

Rin Ottobre

Ти знаєш, А може, й ні Що я тебе люблю-кохаю Кожним своїм рядком, Написаним у тиші, Під шелест паперу І скрип кулькової ручки. Ти ж знаєш, А може, й ні, Що в очі твої безмежні, - Сяйливі та мінливі, З тим полум'ям незгасним, Палким і нездоланним, - Се диво серед див? Ти ж знаєш? Знаєш, може, ні, Як теплим посміхом Чи мимовільним порухом, Чи поглядом одним Даруєш крила, Сам того не усвідомлюючи? Ти знаєш, Соколе ясний, - Далекий і близький, Сміливий, волелюбний, ніжний, - Що я тебе люблю-кохаю Кожнісіньким рядком? Ні, ти не знаєш.

2021-04-30 12:19:07

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Ріна Беррі

В избранное!

Відповісти

2021-04-30 21:18:12

Інші вірші поета

Душа поета Я за ним, я за нею Ранковий американо Сонце Всесвіту

Інші поети

Merlin911

@garovan321

Влад

@Vlad_Demon

Ethanio Oberon

@ethanio_oberon

Схожі вірші

Всі

Дівчинко

Ай

Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.

103

4252

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1880