Невипита холодна чашка кави...
Rin Ottobre
Невипита холодна чашка кави І мрія вже примарна, нездійсненна. Не бачать очі за вікном заграви. Закрила їх вуаль така блаженна. І справи незавершені лишились... Та пісня, недоспівана, змовкає. В душі сліпої відростають крила. Вона з останнім подихом зникає. І хтось заплаче, бо не стало часу. В останній шлях вже треба проводжати. Все відкладали. Варто було зразу... А що тепер? За що себе картати? Вже пізно. І несказанії фрази, Невтілені думки і починання В минулому, бо знов не стало часу. Чи ж в іншому житті його нам стане?
2021-01-29 09:04:06
6
0
Інші вірші поета
Душа поета Пристрасть Я хочу заспокоїти тебе словами Ранковий американо
Інші поети
Educatorus Librarium
@educatorusdigitelli
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1557
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1752