Нічого свого вже нема...
Rin Ottobre
(18+)
Нічого свого вже нема. Усе святе - і те покрали. Коли ж закінчиться війна?.. Вони, як завжди, промовчали, Бо забрехалися й не зна, Яких казок наговорити. В словах тих правди вже нема. Не соромно вам, сучі діти? "Какая разніца" усе - Цвіте Вкраїна чи вмирає. В країні, бач, воно живе, А мови рідної не знає. "Какая разніца", кого На смерть відправити чи вбити, Людей неволити за що?.. Несправедливо засудити. Проте ваш час також мине. Вам варто се закарбувати У власних мізках, бо за все Ви будете відповідати.
2021-02-23 18:35:32
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Оксана Климко
Як приємно бачити свідомих українців.Слава Україні!💛💙
Відповісти
2021-02-24 07:34:08
1
Rin Ottobre
@Оксана Климко героям слава, дякую)
Відповісти
2021-02-24 09:28:49
Подобається
Інші вірші поета
Солодке літо Літо пахне твоєю любов'ю... Принц Осені Король Чума
Інші поети
Ally San
@allysan1210
Wanter
@chees
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3849
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1935