Нічого свого вже нема...
Rin Ottobre
(18+)
Нічого свого вже нема. Усе святе - і те покрали. Коли ж закінчиться війна?.. Вони, як завжди, промовчали, Бо забрехалися й не зна, Яких казок наговорити. В словах тих правди вже нема. Не соромно вам, сучі діти? "Какая разніца" усе - Цвіте Вкраїна чи вмирає. В країні, бач, воно живе, А мови рідної не знає. "Какая разніца", кого На смерть відправити чи вбити, Людей неволити за що?.. Несправедливо засудити. Проте ваш час також мине. Вам варто се закарбувати У власних мізках, бо за все Ви будете відповідати.
2021-02-23 18:35:32
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Оксана Климко
Як приємно бачити свідомих українців.Слава Україні!💛💙
Відповісти
2021-02-24 07:34:08
1
Rin Ottobre
@Оксана Климко героям слава, дякую)
Відповісти
2021-02-24 09:28:49
Подобається
Інші вірші поета
Попіл Я люблю 21.08.2022 Остання осінь
Інші поети
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
109
16
9553
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1697