Кішечка-осінь

Rin Ottobre

Кішечка-осінь сяйливо-руденька З листям багряним у двері влітає, Білим туманом міста огортає, Дощиком стука у вікна тихенько. Спритна, пухнаста ся киця осіння. Грається, бігає, спостерігає, Як пролітає птахів дика зграя У недосяжній небесній блакиті. Мудра, грайлива вона, загадкова... Вітер відносить сі миті останні. А листопади такі нині ранні! Клаптики золота знову і знову Падають, падають близько й далеко... Ходить вона час від часу за нами Шляхом знайомим, вузькими стежками - Кішечка-осінь сяйливо-руденька.

2021-09-19 19:32:34

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Джон Сміт

Ой, мені дуже сподобалося

Відповісти

2021-09-20 07:10:25

Rin Ottobre

@Джон Сміт дякую)

Відповісти

2021-09-23 06:30:47

Інші вірші поета

Червоне і чорне Ранковий американо Осіння еротика Я твій дарунок

Інші поети

Eva Bush

@Eva_Bush_

Alisa Tompson

@alis_

Юнита

@neizvestnaya_kim

Схожі вірші

Всі

Пора нахлынувших надежд

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.

1608

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1951