Кішечка-осінь
Rin Ottobre
Кішечка-осінь сяйливо-руденька З листям багряним у двері влітає, Білим туманом міста огортає, Дощиком стука у вікна тихенько. Спритна, пухнаста ся киця осіння. Грається, бігає, спостерігає, Як пролітає птахів дика зграя У недосяжній небесній блакиті. Мудра, грайлива вона, загадкова... Вітер відносить сі миті останні. А листопади такі нині ранні! Клаптики золота знову і знову Падають, падають близько й далеко... Ходить вона час від часу за нами Шляхом знайомим, вузькими стежками - Кішечка-осінь сяйливо-руденька.
2021-09-19 19:32:34
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Джон Сміт
Ой, мені дуже сподобалося
Відповісти
2021-09-20 07:10:25
1
Rin Ottobre
@Джон Сміт дякую)
Відповісти
2021-09-23 06:30:47
1
Інші вірші поета
For O Львів Вогонь серед степу... Осіння еротика
Інші поети
Luna
@Moon_Luna_
Henry Tannor
@Ely_GraHen
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3800
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2146