Очі мумії
Ті очі, що у мумії, сліпі... Із саркофага пильно наглядав Очниць порожніх чорний той провал. За мною, хто порушив супокій, Хто духів піраміди розбудив, Що спочивали тисячі віків. А смертний, зневажаючи богів, Прийшов сюди, гробницю осквернив. У темряві я запалив ліхтар. В повітрі запах анісу витав, Коли вперед уперто я ступав. Та вмить завмер, бо втратив мови дар, Як золото Єгипту я узрів І саркофаг. Захований він був Від злих очей, від загребущих рук. Коли гробницю мумії відкрив, То я побачив висохлий скелет. Закутаний бинтами, спочивав. За мною він, здалось, спостерігав, Як жадібно дивлюсь на амулет, Що в тьмянім світлі ліхтаря сяйнув. Безцінний камінь між бинтів лежав. Зненацька кольорами він заграв, Коли вперед я руку простягнув. Переді мною образ промайнув Багатого життя. Та я забув, Що мумія все дивиться. І тут Очницями сей мрець страшний сяйнув. І раптом посміхнувся враз скелет. Скидаючи кайдани сотень літ, Заворушився. Закричав я вмить, Стискаючи злощасний амулет. Мій крик у тиші древній пролунав, А потім стих. І тут угледів я Себе. Обличчя, посмішка моя... Я за собою сам спостерігав, Як намагався вилізти з пітьми, Як поглядом очниць благав, молив Допомогти. Він саркофаг закрив Навік. Тілами помінялись ми. Ті очі, що у мумії, живі... Я - мумія у мороці сліпім!
2020-10-03 21:46:32
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Джон Сміт
Класс!
Відповісти
2020-10-04 06:21:20
1
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
14754
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2389