Твої руки
Rin Ottobre
Твої руки умілі і сильні. Я від них насолоду ловлю. Ти обпалюєш поглядом синім, Як знімаєш кольчугу й броню. Твої руки вогненно-гарячі Розчиняють мене у теплі. Ми кохаємося у зброярні, Де списи і щити, на столі. Твої руки - міцні та широкі Від постійних вправлянь із мечем - Зараз легко і так невагомо Гладять груди, зап'ястя, плече. Твої руки обіймуть, лоскочуть Ніжні вигини тіла. І я Від емоцій розтанути хочу, Вимовляючи рідне ім'я. Твої руки... Люблю твої руки. Так торкатися вмієш лиш ти. Смак полум'яних диких цілунків Відчувати я хочу завжди.
2021-01-03 14:40:40
9
0
Інші вірші поета
Немає ідеальних біографій На струнах щастя... Наші погляди раптом зустрілись... Це дивне літо
Інші поети
A Kind Of Spell
@a_kind_of_spell
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2335
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2756