Принц Осені
Ти - моя Муза. З осені з'явився,
Мене у танці вітру закружляв.
Кажу тобі: "Мій принце, покажися.
Натхнення ти мені подарував".
Твій сміх - ледь чутний. Де ти заховався?
Котом Чеширським зникнеш у лісах.
І як про мене, Музе, ти дізнався?
Побачив на картинах? Може, в снах?
Король Натхнення, Муза легкокрила...
Твої цілунки вітер принесе.
Це, певно, осінь чаклувала-ворожила,
Щоб ми зустрілись... Але ж це не все.
Це не кінець - лише початок казки.
Тебе, осінній принце, я знайду.
І прийде час, і знімемо ми маски,
Зустрінемось не в сні, а наяву.
2020-01-23 11:00:56
5
0