For A.
Rin Ottobre
Ти просто вірила у диво І казка сталася раптово. Тому що в світі все можливо. Зустрілись ви не випадково. Ти його погляд помічаєш І ніжну посмішку даруєш. Хіба таке в житті буває? Хіба така любов існує? А серця стук не зупинити, Такий гучний, такий шалений. Все можеш ти цієї миті, Хоч світ здається незбагненним. І ти колись обов'язково Слова прості знайдеш для нього. Бо зустріч ця не випадкова. Зійшлися ваші дві дороги. А зараз... дивишся на нього І твоє серце завмирає, Бо розумієш, що нікого Так ще ніколи не кохала.
2020-01-19 00:11:34
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Мелозвучно і красиво ))👌
Відповісти
2020-01-19 10:43:23
1
Інші вірші поета
Невипита холодна чашка кави... Зима багато зна про мене... Прокляте місто Я люблю
Інші поети
Tamya Lopez
@billie_diamonds_vida
Khokh..
@khloudm99
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1067
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12162