Смерть
Rin Ottobre
Вона блукає - тихо та нечутно У сутінкових зоряних полях, Там де панує спокій, ніжний смуток. Вогні погасить в ледь живих серцях. Вона блукає - близько і далеко. Волосся біле місяць посріблив. Кого шукаєш, смерті королево? Хто шлях життя свій у цю мить скінчив? До кого йдеш, щоб зняти свою маску І провести з собою крізь туман? Що за межею - пекло, рай чи казка? Які сюрпризи ти готуєш нам? Ніхто не знає. Ті, хто спочивають, Цю істину не скажуть вже. Німі, Навіки сплять. Тіла їх догнивають На цвинтарі. У темряві. В землі. А душі їх - невтомні та самотні - Ти в поле сутінкове приведеш. Когось із часом проковтне Безодня, Якась душа притулок свій знайде В світах чужих. А ти... Ти знов блукаєш Ідеш усюди. Стежиш за людьми. Надходить час - когось ти забираєш. Не можем Смерті опиратись ми.
2020-08-06 10:59:31
6
0
Інші вірші поета
Запанує на вулицях спека... Ніжність Я твій відчай і страх Най буде жовтень
Інші поети
Kim Diamond
@DiaStf02
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3038
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16614