Смерть

Rin Ottobre

Вона блукає - тихо та нечутно У сутінкових зоряних полях, Там де панує спокій, ніжний смуток. Вогні погасить в ледь живих серцях. Вона блукає - близько і далеко. Волосся біле місяць посріблив. Кого шукаєш, смерті королево? Хто шлях життя свій у цю мить скінчив? До кого йдеш, щоб зняти свою маску І провести з собою крізь туман? Що за межею - пекло, рай чи казка? Які сюрпризи ти готуєш нам? Ніхто не знає. Ті, хто спочивають, Цю істину не скажуть вже. Німі, Навіки сплять. Тіла їх догнивають На цвинтарі. У темряві. В землі. А душі їх - невтомні та самотні - Ти в поле сутінкове приведеш. Когось із часом проковтне Безодня, Якась душа притулок свій знайде В світах чужих. А ти... Ти знов блукаєш Ідеш усюди. Стежиш за людьми. Надходить час - когось ти забираєш. Не можем Смерті опиратись ми.

2020-08-06 10:59:31

Інші вірші поета

Солодке літо Пристрасть Невипита холодна чашка кави... Літній дощ

Інші поети

Sophie

@DilaraAydin10

Kavitha Beemaraj

@kavitha

Corry T'Erickson

@Corry_T_Erickson

Схожі вірші

Всі

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

1574

Why?

Лунная Лапа

I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?

8310