Смерть
Rin Ottobre
Вона блукає - тихо та нечутно У сутінкових зоряних полях, Там де панує спокій, ніжний смуток. Вогні погасить в ледь живих серцях. Вона блукає - близько і далеко. Волосся біле місяць посріблив. Кого шукаєш, смерті королево? Хто шлях життя свій у цю мить скінчив? До кого йдеш, щоб зняти свою маску І провести з собою крізь туман? Що за межею - пекло, рай чи казка? Які сюрпризи ти готуєш нам? Ніхто не знає. Ті, хто спочивають, Цю істину не скажуть вже. Німі, Навіки сплять. Тіла їх догнивають На цвинтарі. У темряві. В землі. А душі їх - невтомні та самотні - Ти в поле сутінкове приведеш. Когось із часом проковтне Безодня, Якась душа притулок свій знайде В світах чужих. А ти... Ти знов блукаєш Ідеш усюди. Стежиш за людьми. Надходить час - когось ти забираєш. Не можем Смерті опиратись ми.
2020-08-06 10:59:31
6
0
Інші вірші поета
Ніжність Жовтень Очі мумії Sadness
Інші поети
Nya Yeik Nyo
@Nya_Yeik_Nyo
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2435
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1306