Король Чума
Rin Ottobre
Лютує в темнім Лондоні зима. І в Лондоні живе король Чума. Він з тіл людських складає собі трон. Сміється, коли в церкві чує дзвін. Король життів, жорстокий багатій, Отруйний і несамовитий він. Не врятуватись людям від чуми. Хворобу містом рознесли щури. Король високий, жовтий, як шафран. Убраний в пишний золотий кафтан. На шабаші він по кістках іде. Смерть урожай кривавий забере. А Лондон з його трупами туман У погрібальний одягне саван. На вулицях - лиш тиша і зима, Бо править тут один король - Чума.
2022-10-24 13:19:45
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
я захопився цим чтивом й мене охопив німий жах. Бо справді це було... А ваш опис цих подій із нотками міфів мені прийшов до душі.
Відповісти
2022-10-25 17:21:20
1
Rin Ottobre
@Сандра Мей дуже вам дякую за коментар)
Відповісти
2022-10-25 17:22:31
1
Інші вірші поета
Смак зими К. Р. Страшна колискова Осіння еротика
Інші поети
Vici Queen
@BlackBeauty17
AnnaMary
@AnnaMary_
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1285
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1763