Король Чума
Rin Ottobre
Лютує в темнім Лондоні зима. І в Лондоні живе король Чума. Він з тіл людських складає собі трон. Сміється, коли в церкві чує дзвін. Король життів, жорстокий багатій, Отруйний і несамовитий він. Не врятуватись людям від чуми. Хворобу містом рознесли щури. Король високий, жовтий, як шафран. Убраний в пишний золотий кафтан. На шабаші він по кістках іде. Смерть урожай кривавий забере. А Лондон з його трупами туман У погрібальний одягне саван. На вулицях - лиш тиша і зима, Бо править тут один король - Чума.
2022-10-24 13:19:45
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
я захопився цим чтивом й мене охопив німий жах. Бо справді це було... А ваш опис цих подій із нотками міфів мені прийшов до душі.
Відповісти
2022-10-25 17:21:20
1
Rin Ottobre
@Сандра Мей дуже вам дякую за коментар)
Відповісти
2022-10-25 17:22:31
1
Інші вірші поета
Я люблю Літній дощ Парк Забутих легенд Sadness
Інші поети
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2738
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2779