Король Чума
Rin Ottobre
Лютує в темнім Лондоні зима. І в Лондоні живе король Чума. Він з тіл людських складає собі трон. Сміється, коли в церкві чує дзвін. Король життів, жорстокий багатій, Отруйний і несамовитий він. Не врятуватись людям від чуми. Хворобу містом рознесли щури. Король високий, жовтий, як шафран. Убраний в пишний золотий кафтан. На шабаші він по кістках іде. Смерть урожай кривавий забере. А Лондон з його трупами туман У погрібальний одягне саван. На вулицях - лиш тиша і зима, Бо править тут один король - Чума.
2022-10-24 13:19:45
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
я захопився цим чтивом й мене охопив німий жах. Бо справді це було... А ваш опис цих подій із нотками міфів мені прийшов до душі.
Відповісти
2022-10-25 17:21:20
1
Rin Ottobre
@Сандра Мей дуже вам дякую за коментар)
Відповісти
2022-10-25 17:22:31
1
Інші вірші поета
Очі мумії Додолу осипалися пелюстки сліз Твоя любов, твоя війна Ти
Інші поети
Ната
@MataMark
Аня
@Ann_000
Скітер
@Amy_Skeeter
Схожі вірші
Всі
"Hannah"
Jojo Harl
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
17341
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2438