Король Чума
Rin Ottobre
Лютує в темнім Лондоні зима. І в Лондоні живе король Чума. Він з тіл людських складає собі трон. Сміється, коли в церкві чує дзвін. Король життів, жорстокий багатій, Отруйний і несамовитий він. Не врятуватись людям від чуми. Хворобу містом рознесли щури. Король високий, жовтий, як шафран. Убраний в пишний золотий кафтан. На шабаші він по кістках іде. Смерть урожай кривавий забере. А Лондон з його трупами туман У погрібальний одягне саван. На вулицях - лиш тиша і зима, Бо править тут один король - Чума.
2022-10-24 13:19:45
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
я захопився цим чтивом й мене охопив німий жах. Бо справді це було... А ваш опис цих подій із нотками міфів мені прийшов до душі.
Відповісти
2022-10-25 17:21:20
1
Rin Ottobre
@Сандра Мей дуже вам дякую за коментар)
Відповісти
2022-10-25 17:22:31
1
Інші вірші поета
Димна осінь Не питай Захід сонця Осінь
Інші поети
Схожі вірші
Всі
"Hannah"
Jojo Harl
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
16700
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1861