Космічна діва
Rin Ottobre
Моя космічна, ніжна діво, Як ти знайшла мене, скажи? Немов зоря, осяйним дивом З'явилась усього на мить. Бездонні очі - незабудки. Ні, не забуду більше їх. Твої умілі сильні руки... Обіймів хочу я твоїх. Вдихати аромат волосся, Що пахне рутою й вином. Ясний світанок срібноросий Огорне нас своїм теплом. Освітить посмішку кохану, Легкий цілунок в кутик губ. Моя космічна, ніжна панно, Я лиш тебе одну люблю.
2020-11-19 18:22:20
9
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Andrii Katiuzhynskyi
Вірш гарний, чимось нагадує космічне фентезі, якщо Ви адекватно сприймаєте критику, можна трошки попрацювати над римою в 1-му і 4-му куплетах і буде супер!
Відповісти
2020-12-18 12:00:00
1
Rin Ottobre
@Andrii Katiuzhynskyi дуже дякую за відгук і за зауваження.
Відповісти
2020-12-18 12:01:41
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
@Rin Ottobre Будь-ласка
Відповісти
2020-12-18 12:02:06
Подобається
Інші вірші поета
Моя любове... Ти наснишся мені... Я щаслива Я прийду
Інші поети
Hell_ga
@Hell_ga
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6617
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2917