Це дивне літо

Rin Ottobre

Це дивне літо. Запах липи Так почуття мої п'янить. Я згадую: іще не липень, А липа вже цвіте й шумить. Ця вулиця. Проміння-спиці Як павутинки, між дерев. І запах кави. І суниці. Юрби безперестанний рев. Ця мить. Медово-карі очі... Ти посміхаєшся... Мені?! Відводжу погляд неохоче. Я опинилася у сні? Ти тихо граєш на гітарі. Ховаю посмішку свою. А погляд твій медово-карий... Я зачарована стою. Струна гітари. Струни серця. Мабуть, ти теж їх зачепив. Душа в твоєму ритмі б'ється, В тій музиці, що ти створив. Не знаю я, що це за чари. Це дивне літо. Знов і знов. І погляд твій. Медово-карий... Це літо... Липи... І любов.

2020-05-12 09:24:33

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Rin Ottobre

@Asteriya дякую ❤

Відповісти

2020-05-12 09:34:14

Влад Котов

Дуже гарно 😍

Відповісти

2020-05-16 11:15:32

Ріна Беррі

Як чудово і атмосферно! Я відчула запах липи!

Відповісти

2020-05-25 18:31:44

Інші вірші поета

Танець Димна осінь Я не ангел Твої руки

Інші поети

Макс Фолс

@pr_mikhailovich

Екатерина Рура

@380669116896

Фія

@sofiaaa_k

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2659

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

2383