Це дивне літо
Це дивне літо. Запах липи Так почуття мої п'янить. Я згадую: іще не липень, А липа вже цвіте й шумить. Ця вулиця. Проміння-спиці Як павутинки, між дерев. І запах кави. І суниці. Юрби безперестанний рев. Ця мить. Медово-карі очі... Ти посміхаєшся... Мені?! Відводжу погляд неохоче. Я опинилася у сні? Ти тихо граєш на гітарі. Ховаю посмішку свою. А погляд твій медово-карий... Я зачарована стою. Струна гітари. Струни серця. Мабуть, ти теж їх зачепив. Душа в твоєму ритмі б'ється, В тій музиці, що ти створив. Не знаю я, що це за чари. Це дивне літо. Знов і знов. І погляд твій. Медово-карий... Це літо... Липи... І любов.
2020-05-12 09:24:33
10
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Rin Ottobre
@Asteriya дякую ❤
Відповісти
2020-05-12 09:34:14
1
Влад Котов
Дуже гарно 😍
Відповісти
2020-05-16 11:15:32
1
Ріна Беррі
Як чудово і атмосферно! Я відчула запах липи!
Відповісти
2020-05-25 18:31:44
1
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3221
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2411