Я посміхнусь тобі...
Rin Ottobre
Я посміхнусь тобі. Привіт. Знайду в собі для цього сили. А твої очі - цілий світ, Який я ніжно полюбила. І теплу посмішку твою Несила вже не помічати. І перша крок вперед зроблю, Аби можливість не втрачати. Хвилююсь трохи. А проте З тобою бути так приємно. Моє кохання розцвіте. Я вірю, що воно взаємне. А трепіт серця, наче знак, Що ти - частина мого світу. До тебе в небі зодіак Вестиме у шалене літо.
2020-04-06 18:22:20
13
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Rin Ottobre
@Кузаня навіть не помітила, дякую)
Відповісти
2020-04-06 19:50:14
Подобається
Rin Ottobre
@Джон Сміт дякую
Відповісти
2020-04-06 19:50:31
Подобається
Asteriya
Ніжно й тендітно, а ще повіває трепетною журбою. Мені сподобалося))☄️🌸🖤.
Відповісти
2020-04-06 20:24:21
1
Інші вірші поета
Ніжність Принц Осені На струнах щастя... Богиня
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4211
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9474