Димна осінь
Панує тиша. Все навкруг завмерло. Серед відтінків бляклих листопаду Гублюся, бо довкола мене темінь Навколо непроглядний дим туманів, Довкола холод та іржаве листя. Давно зірок у синяві немає. Осіння сірість груди мої стисне. Під мохом я від неї заховаюсь. Дахи будинків затуляють небо. Мені б побачити його, вдихнути І розчинитись, увібрати в себе, А не осінню дощову отруту. Іще б пожити, коли все вмирає, Бо цього світу ще мені не досить. Най іскорка життя лиш не згасає, Лиш пережити б оцю димну осінь.
2021-12-08 08:27:23
28
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Юлія Богута
Гарний вірш!
Відповісти
2021-12-09 08:00:03
2
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2850
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
17047