Димна осінь
Rin Ottobre
Панує тиша. Все навкруг завмерло. Серед відтінків бляклих листопаду Гублюся, бо довкола мене темінь Навколо непроглядний дим туманів, Довкола холод та іржаве листя. Давно зірок у синяві немає. Осіння сірість груди мої стисне. Під мохом я від неї заховаюсь. Дахи будинків затуляють небо. Мені б побачити його, вдихнути І розчинитись, увібрати в себе, А не осінню дощову отруту. Іще б пожити, коли все вмирає, Бо цього світу ще мені не досить. Най іскорка життя лиш не згасає, Лиш пережити б оцю димну осінь.
2021-12-08 08:27:23
29
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Джон Сміт
Чудово!
Відповісти
2021-12-08 09:53:49
2
Юлія Богута
Гарний вірш!
Відповісти
2021-12-09 08:00:03
2
Інші вірші поета
Львів Кавова ніч Очі мумії Мої друзі стали вулицями
Інші поети
Miyako-san
@Sakura_san_
Popo Line
@POPOLINE
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2094
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2784