Він пише “ніколи” – так, як цілують в губи.
Він пише “ніколи” – так, як цілують в губи.
Він замовляє вино, а посилку гублять.
Пошуки. Скарга. Пост в соціальні мережі.
Історію листування збережено.
На місто принишкле небо заходить з гуркотом,
і в гуркоті тоне важливе останнє речення.
Вона не відповідає. Крихкий зв’язок,
та й слово, яке найточніше підходить - зойк,
пауза в репліці, щось як дурна трикрапка.
В місті уже давно не свистіли раки.
В четвер переважно сухо, дива дозовані.
З театру ідуть закохані. Гаснуть рампи.
Я – злий чарівник, утомлений цирком цим.
Я після роботи віскі зап’ю гліцин..
Вони викидають кращі дари в смітник,
скарби оминають, втоптують в глину, нитики.
Брешу я йому про карти, астральний цикл...
А бачу, як ткаля доль
розпускає
нитки.
Іде він, а місто у сутінках порожніє...
Спочатку усе. Зненацька вона і сніг.
2021-06-06 19:56:36
1
0