Він пише “ніколи” – так, як цілують в губи.
Юлія Баткіліна
Він пише “ніколи” – так, як цілують в губи. Він замовляє вино, а посилку гублять. Пошуки. Скарга. Пост в соціальні мережі. Історію листування збережено. На місто принишкле небо заходить з гуркотом, і в гуркоті тоне важливе останнє речення. Вона не відповідає. Крихкий зв’язок, та й слово, яке найточніше підходить - зойк, пауза в репліці, щось як дурна трикрапка. В місті уже давно не свистіли раки. В четвер переважно сухо, дива дозовані. З театру ідуть закохані. Гаснуть рампи. Я – злий чарівник, утомлений цирком цим. Я після роботи віскі зап’ю гліцин.. Вони викидають кращі дари в смітник, скарби оминають, втоптують в глину, нитики. Брешу я йому про карти, астральний цикл... А бачу, як ткаля доль розпускає нитки. Іде він, а місто у сутінках порожніє... Спочатку усе. Зненацька вона і сніг.
2021-06-06 19:56:36
1
0
Інші вірші поета
Вчепилася клята туга Одін та одна пенсіонерка Слухав Будду, слухав Джа
Інші поети
Alvinaaa18 F
@Alvinaaa18
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1975
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2077