Він пише “ніколи” – так, як цілують в губи.

Юлія Баткіліна

Він пише “ніколи” – так, як цілують в губи. Він замовляє вино, а посилку гублять. Пошуки. Скарга. Пост в соціальні мережі. Історію листування збережено. На місто принишкле небо заходить з гуркотом, і в гуркоті тоне важливе останнє речення. Вона не відповідає. Крихкий зв’язок, та й слово, яке найточніше підходить - зойк, пауза в репліці, щось як дурна трикрапка. В місті уже давно не свистіли раки. В четвер переважно сухо, дива дозовані. З театру ідуть закохані. Гаснуть рампи. Я – злий чарівник, утомлений цирком цим. Я після роботи віскі зап’ю гліцин.. Вони викидають кращі дари в смітник, скарби оминають, втоптують в глину, нитики. Брешу я йому про карти, астральний цикл... А бачу, як ткаля доль розпускає нитки. Іде він, а місто у сутінках порожніє... Спочатку усе. Зненацька вона і сніг.

2021-06-06 19:56:36

Інші вірші поета

Одін та одна пенсіонерка Вчепилася клята туга Слухав Будду, слухав Джа

Інші поети

Sumyat Swezin

@Sumyat_Swezin

Boygene Borice

@theMiracol

Итан Торкио

@dupochka

Схожі вірші

Всі

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

1723

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

1587