Вчепилася клята туга
Вчепилася клята туга, не випускає, а хто утішає навіть – то біс із ними. Ми всі обросли роботами і зв’язками, шкідливими звичками, грубістю, матюками, умінням тримати все за всіма замками, за сенсорними, хайтечними, навісними. Ми камені при дорозі, мій друже камінь. У чаші небес нас всіх омиває вітер, і час під старою ковдрою – омиває. Ти думаєш, що лишилося посивіти, що грудень якийсь масний і холодний квітень, шкідливі цукерки, довбана дільче віта, що доля твоя крива, просто от крива, і таку її годі іншим переповісти. Аж раптом ти прокидаєшся. Ломить скроні, і ми ще живі, скажені і заборонені. Ми зброя в забутій шахті, уран і стронцій, крупиця на терезах затісного світу, у грунті – корені, а ми – за вітром…
2021-06-06 19:50:46
1
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1796
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3316