_
R E
Рве і пече, розбирає на атоми Hi! I'm ok, what 'bout you? Стогони, крики, постріли й фатуми The weather is beautiful, don't you agree? Холод розлуки та біль ностільгії Oh, but I'm fine, it's ok, it's all right! Муки голодні та Долі лютуючі And don't you worry, they're all fine. Коловорот нескінченних смол-токів, Новинний шум, що терзає нутро, Oh, I'll be fine, I just need to sleep better, Але як можна, як в інших виходить? Як обернути розладнане щастя, Щоб надурити бідную душу Та просто відчути те саме I'm fine .
2024-05-20 21:15:29
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lady K.I.M
Це вперше я прочитала такий формат і мені дуже сподобалося
Відповісти
2024-06-10 14:35:52
1
R E
@Lady K.I.M я не бачили іще таких віршів, але без білінгвальности складно передати досвід іммігранта/біженця.
Відповісти
2024-06-10 19:47:50
1
Інші вірші поета
Закохані в книжки не сплять на самоті Кривава молитва Кривавому Богу Історія В тобі
Інші поети
Ethanio Oberon
@ethanio_oberon
Kary
@Driming_comes
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2272
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3759