Закохані в книжки не сплять на самоті
R E
Закохані в книжки не сплять на самоті Їх кожен подих сповнений емоцій I кожен сон їх - то зібрання друзів. Їм не знайома біль самотини. Закохані в книжки не сплять на самоті Вони переосмислюють світи не наші. Бо книжка - то є цілий світ новий, Фантазією створений чужою. Закохані в книжки не сплять на самоті Та й сон до них навідується рідко Їм не знайомі тиша і нудьга У їхнім домі їм немає місця. Закохані в книжки не сплять на самоті У серці їх кохання поселилося навічно. Вони його плекають , Плекаючи яскраві барви щастя. Закохані в книжки не сплять на самоті Світанок кожен вони знають поіменно Життя їх - пошук слів нових Що тихим голосом вписалися у вічність. Літо 2018-го
2021-05-07 20:37:00
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Блакитноока
Дуже гарно!😍
Відповісти
2021-05-08 15:20:15
1
Інші вірші поета
Історія Знаєш Кривава молитва Кривавому Богу Руїни миру на самій вершині
Інші поети
Mary marko
@mary_45m
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
5178
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3306