В тобі
R E
Я загубилась у безодні твоєї краси, В примарах почуттів і світлої пам’яті, У всіх сказанних тобою словах, Я загубилася в світі своєї весни. Я загубилася в тумані наших ранків, У радощах емоцій і мріях майбуття. В твоєму запасі, у дотику, у слові, Я загубилася в примарах того відчуття. Я втратив себе у своєму коханні. Розбив, розпанахав ті груди міцні. Я вкотре повірив і вкотре побачив - Не моє, не моя лиш далеко і ти. Я загубився у мареві задимлених світанків, На горизонті подій у твоїй сингулярності, Десь по дорозі до щастя і вічної радості, На шляху до небес я пекло зустрів. Я втратила більше ніж просто кохання - Я втратила віру, надію й себе. Я цю пустоту вже ось так не заповню, Я знову у пошуках, знову іду. Я знову пишу і знову ридаю Я знову вмикаю оттой лейтмотив Я знову танцюю і знову співаю І тільки для тебе воно все живе. Я вкотре у відчаї, вкотре в безодні, Я знову збираю себе по шматках. Гей боже, а можна мені в руки долі? Я просто зіграю останній квартет. Я загубився у безодні твоєї краси. В твоємі запасі, у дотику, у слові. Я загубилася у мареві задимлених світанків, На горизонті подій у твоїй сингулярності. Я десь в тобі - І вилізти не можу
2021-08-31 09:09:55
6
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1221
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1703