Знаєш
R E
Знаєш чоловіче, а в мене за плечима прірви, Холодні, смолянисті, манливі та дикі. У них очі спокуси, фальшивої радости, Вони манять до себе пітьму пустоти. Знаєш хлопче, у мене всередині дірка Урвисто-нескінченна, заляпана тьмою дірка. Її не заповнити воском чи щасливими дотиками, Вона не загоїться — не допоможуть ні секс, ні наркотики. Знаєш людино, я ще дитиною мріяй літати — Мати власні крила ангела й небо вивчати. Та от, незадача, не всім такі крила дозволені — Моєму дірявому серцю тільки шкіра й кістки намальовані.
2024-06-12 23:40:23
3
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Морок Неферат
@R E досвіду того предостатньо і саме те, що його було забагато і навчило мене одного-треба радіти кожну мить і не ганятися за ілюзорним а радіти тому що вже маєш і цінувати щоб не втратити по глупості своїй.
Відповісти
2024-08-09 19:42:21
1
R E
@Морок Неферат , життя — це мінливе страждання, тому хай насолоджуватися його мінливістю і варто, але забувати про стежину до просвітлення — це піддаватися звабливому мерехтінню сансари.
Відповісти
2024-08-09 20:06:44
1
Морок Неферат
@R E як можна так перевернути вчення усвідомленості-найпростішого нема у світі, але у вас це вийшло.
Відповісти
2024-08-09 20:13:20
1
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2721
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4438