Руїни миру на самій вершині
Світло стомлених хмар, велич зломлених гір
Шум побитих дерев, жах старої весни.
Силуети війни і кривай захід
Перебитий хребет у нової зими.
Як красиво звучить та свята Незалежність
Вбиті воїни прямо посеред небес.
Кров і смерть прямо тут, на площі центральній.
Результат. Ось він, орле. Що ж хочеш іще?
Теплий промінь останнього сонця.
Вітер гір, що зриває шапки
Тиха втома натруджених м'язів
Шепіт лісу. Карпати. Це - ми.
P.S. Написано на висоті понад півтора кілометри. Жовтий спуск із Говерли.
Зміст також загубився десь там.
Вересень 2020-го(?)
14.05.2021
8
1