..4..

Роузі Рей

Вона найкраща,у цьому світі.. Я ніколи не зустрічала таких людей крім неї.. Вона мила,хороша,хоробра людина.. Вона найкраща моя подруга,мила! Вона для мене усе моя душа,життя.. Я без неї не знаю чи би зараз жила.. Я її люблю всім серцем,всією своєю душею.. Я з нею готова,хоч на край світу.. Тільки щоб вона лишилась зі мною.. Вона лікує від моїх хвороб та поганих думок.. Я готова вмерти тільки щоб вона не вмирала ніколи.. Жила,раділа життю..всі гріхи її готова на себе взяти.. Своє життя розірвати на частинки та потихеньку їй віддавати.. Вона вивела мене на правильний шлях.. Я їй винна життям!

2023-05-07 14:27:46

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Сніжана Ворон

А тут стільки почуттів😍 це дуже гарно! Для кого вірш, якщо не секрет?

Відповісти

2023-05-23 10:50:58

Роузі Рей

@Сніжана Ворон хмм..ти це знаєш))

Відповісти

2023-05-23 10:59:28

Інші вірші поета

"Це той,хто полюбить тебе" Моя Крісті Хочеш забирай.. Верлібр Друже ти загубився..

Інші поети

ANDROID CHANNEL

@android_channel

Поліна Богаєвська

@vogabonde

Маргарита Чаленко

@marharyta

Схожі вірші

Всі

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

3592

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

5869