Я не бачила своєї тіні
Мов у трансі я знаходжусь, Маривом кричу з судна охоче Але не чує мене капітан човна Не хотячи я на промову йду величну. А там говорять що загинула я. Втопилась ще з роки два назад Я подивилась на одного з них І він упав без пульсу, але з відкритими очима. Я зразу зрозуміла що і як. Не треба мені було пояснень. Ні поваги чи релаксу. Я зробилась чорним ангелом. Збирала у баночку душі людей. Котрі тільки переступали крок судна мого. Я вбила всіх безжально,поглядом своїм. Вони так і лежать на місця де стояли. Але це ще не кінець і не буде HappyEnd.
2023-09-14 06:19:54
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lexa T Kuro
Прям Корабель Привід в тебе вийшов😉 Цікава історія, захоплює загадковим мороком. Нічого не буває вічним, і сум також... Якщо б не було Світла, то нас би так не захоплювала Темрява, бо не було б з чим порівняти😉 Все повинно бути в рівновазі 😉🤗☀️
Відповісти
2023-09-14 06:59:01
1
Seras Mark #КЗП
@Lexa T Kuro погоджуюсь під кожним словом, взаємозалежний висновок.
Відповісти
2023-09-14 11:22:44
1
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4822
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5557