Я не бачила своєї тіні
Роузі Рей
Мов у трансі я знаходжусь, Маривом кричу з судна охоче Але не чує мене капітан човна Не хотячи я на промову йду величну. А там говорять що загинула я. Втопилась ще з роки два назад Я подивилась на одного з них І він упав без пульсу, але з відкритими очима. Я зразу зрозуміла що і як. Не треба мені було пояснень. Ні поваги чи релаксу. Я зробилась чорним ангелом. Збирала у баночку душі людей. Котрі тільки переступали крок судна мого. Я вбила всіх безжально,поглядом своїм. Вони так і лежать на місця де стояли. Але це ще не кінець і не буде HappyEnd.
2023-09-14 06:19:54
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lexa T Kuro
Прям Корабель Привід в тебе вийшов😉 Цікава історія, захоплює загадковим мороком. Нічого не буває вічним, і сум також... Якщо б не було Світла, то нас би так не захоплювала Темрява, бо не було б з чим порівняти😉 Все повинно бути в рівновазі 😉🤗☀️
Відповісти
2023-09-14 06:59:01
1
Seras Mark #КЗП
@Lexa T Kuro погоджуюсь під кожним словом, взаємозалежний висновок.
Відповісти
2023-09-14 11:22:44
1
Інші вірші поета
"Перефія" Частина V Морська тиша Усмішка Психіка смертних людей ІІ частина
Інші поети
Edelweiss
@Edelweiss
breeze_
@breeze_
Julia K
@yy_mistress
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4369
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3313