...
Роузі Рей
Наша дорога-наш край наше життя. Усе дитинство тут,а там усе чуже... Чорним віршем я пишу щодня.. Зустрілась із зорею віч-на-віч.. Сонце,хмари,хати й поля... Дороги,побиті камнями. Широкополі трави,пасовисько гойдаче. Тут жив,творив Маркіян Шашкевич... Тут я росту живу й творю добряче. Впізнаю я тут натхнення,музу письменника. Обожнюю гуляти по нашому Лісі барвистому... Там надихаюсь,я.. Я знаю де моя земля... #SBA
2023-10-06 10:18:49
9
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Міріам Міест
Гарний, легкий вірш, котрий ілюструє місцевість. А чому "чорний" вірш?
Відповісти
2023-10-06 12:51:59
Подобається
Міріам Міест
Кожен може брати участь у челенджі, але все ж є офіційні учасники, до котрих належиш і ти. А тому прошу свою роботу, як зазначено у правилах, надіслати разом з фото на пошту, а також, коли буде опубліковані роботи, написати коментар наступному опублікованому учаснику у книзі проєкту.
Відповісти
2023-10-06 14:00:19
Подобається
Роузі Рей
@Міріам Міест це стосується минулих віршів.
Відповісти
2023-10-06 15:27:11
Подобається
Інші вірші поета
Дістати зірку з неба Пісня Холодно..морозно.. Немов зола.. Пісня Мій ангел
Інші поети
Veronika
@vera_syvorova
Bint __Abdoolrahman
@bint_abdoolrahman
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1790
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1317