...
Роузі Рей
Наша дорога-наш край наше життя. Усе дитинство тут,а там усе чуже... Чорним віршем я пишу щодня.. Зустрілась із зорею віч-на-віч.. Сонце,хмари,хати й поля... Дороги,побиті камнями. Широкополі трави,пасовисько гойдаче. Тут жив,творив Маркіян Шашкевич... Тут я росту живу й творю добряче. Впізнаю я тут натхнення,музу письменника. Обожнюю гуляти по нашому Лісі барвистому... Там надихаюсь,я.. Я знаю де моя земля... #SBA
2023-10-06 10:18:49
9
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Міріам Міест
Гарний, легкий вірш, котрий ілюструє місцевість. А чому "чорний" вірш?
Відповісти
2023-10-06 12:51:59
Подобається
Міріам Міест
Кожен може брати участь у челенджі, але все ж є офіційні учасники, до котрих належиш і ти. А тому прошу свою роботу, як зазначено у правилах, надіслати разом з фото на пошту, а також, коли буде опубліковані роботи, написати коментар наступному опублікованому учаснику у книзі проєкту.
Відповісти
2023-10-06 14:00:19
Подобається
Роузі Рей
@Міріам Міест це стосується минулих віршів.
Відповісти
2023-10-06 15:27:11
Подобається
Інші вірші поета
Колюче кохання Поема ... ... Пристань
Інші поети
Khrystyna Liana Li
@khrystyna_liana_li
Martha Flower
@martha_23
Anna Tykholiz
@westofcoast
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1716
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1745