...
Роузі Рей
Наша дорога-наш край наше життя. Усе дитинство тут,а там усе чуже... Чорним віршем я пишу щодня.. Зустрілась із зорею віч-на-віч.. Сонце,хмари,хати й поля... Дороги,побиті камнями. Широкополі трави,пасовисько гойдаче. Тут жив,творив Маркіян Шашкевич... Тут я росту живу й творю добряче. Впізнаю я тут натхнення,музу письменника. Обожнюю гуляти по нашому Лісі барвистому... Там надихаюсь,я.. Я знаю де моя земля... #SBA
2023-10-06 10:18:49
9
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Міріам Міест
Гарний, легкий вірш, котрий ілюструє місцевість. А чому "чорний" вірш?
Відповісти
2023-10-06 12:51:59
Подобається
Міріам Міест
Кожен може брати участь у челенджі, але все ж є офіційні учасники, до котрих належиш і ти. А тому прошу свою роботу, як зазначено у правилах, надіслати разом з фото на пошту, а також, коли буде опубліковані роботи, написати коментар наступному опублікованому учаснику у книзі проєкту.
Відповісти
2023-10-06 14:00:19
Подобається
Роузі Рей
@Міріам Міест це стосується минулих віршів.
Відповісти
2023-10-06 15:27:11
Подобається
Інші вірші поета
Не треба компліментів. Вікове прокляття Твої світи ...
Інші поети
marshall 1327
@marshall_1327
user8720
@user8720
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2147
Пора нахлынувших надежд
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2199