...
Роузі Рей
Наша дорога-наш край наше життя. Усе дитинство тут,а там усе чуже... Чорним віршем я пишу щодня.. Зустрілась із зорею віч-на-віч.. Сонце,хмари,хати й поля... Дороги,побиті камнями. Широкополі трави,пасовисько гойдаче. Тут жив,творив Маркіян Шашкевич... Тут я росту живу й творю добряче. Впізнаю я тут натхнення,музу письменника. Обожнюю гуляти по нашому Лісі барвистому... Там надихаюсь,я.. Я знаю де моя земля... #SBA
2023-10-06 10:18:49
9
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Міріам Міест
Гарний, легкий вірш, котрий ілюструє місцевість. А чому "чорний" вірш?
Відповісти
2023-10-06 12:51:59
Подобається
Міріам Міест
Кожен може брати участь у челенджі, але все ж є офіційні учасники, до котрих належиш і ти. А тому прошу свою роботу, як зазначено у правилах, надіслати разом з фото на пошту, а також, коли буде опубліковані роботи, написати коментар наступному опублікованому учаснику у книзі проєкту.
Відповісти
2023-10-06 14:00:19
Подобається
Роузі Рей
@Міріам Міест це стосується минулих віршів.
Відповісти
2023-10-06 15:27:11
Подобається
Інші вірші поета
Холодно..морозно.. Я готова до цих висот "..Та котра у сни ввійде твої" На папері
Інші поети
Mila Kaminska
@Mila_Kaminska
Radianta
@Radianta
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2362
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9156