...
Роузі Рей
Чому ніхто ніколи не питав про мене Навіщо я живу чим дихаю видихаю Мене вбивають завжди без ножа Я лиш тінь сумарних днів твоїх Дай забути що таке брехня в очах моїх Якщо забути що існуєш ти Все буде добре але й гірко водночас Я попіл,смерч із буйних вітрів Моя доля служити їм цим поганцям Я лиш тінь своїх зірок яскравих Якщо ти хочеш щоб я стала красивою Навіщо макіяж і фарбування волосся Дай мені побути собою хоч на мить Я не іграшка твоя якою можна гратись Я твій найкращий кошмар життя Ти думав обміняти мене на сумарність?
2023-10-24 16:11:16
5
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Роузі Рей
немає чого мене жаліти,такі як я завжди такими будуть в оточенн
Відповісти
2023-10-24 17:43:04
Подобається
просто веселка
Безмежно прекрасний вірш ✨
Відповісти
2023-10-25 16:31:51
Подобається
Роузі Рей
@просто веселка дяка😅
Відповісти
2023-10-25 16:46:57
1
Інші вірші поета
"Перефія" Частина V Найкраща.. А я.. "Це той,хто полюбить тебе"
Інші поети
Asker Nerys
@Asker_Nerys
Creatore di poesie
@Creatoredipoesie
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1818
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3865