Країна емоцій
Різні емоції,різні наші почуття. Їх зневажає доля твоя Тихо пливуть думки чужі. Застигло обличчя у журбі Твій механізм розчиняється в воді.. Ти мусиш плисти,поки не застигли ті дні.. Коли були веселі ми, тримаючись за руки При сонячному сяйві любові, ковтали ми пігулки. Існує країна повсякденних емоцій.. До неї плисти годинами до ночі.. Пропливаючи крізь затори і порохи.. Ми витрачаємо сили потрохи Дивлячись на людські серця Коли бачимо незліченні повороти, Що тримає велика рука. Деякі людські душі смутні.. Вони не знають свого буття.. У них є велике передчуття.. Країна ця невидима, вона може тільки в снах з'явитися, обом одиноким серцям приснитися. Твої сльози важать більше ніж небесний пил, вони відновлять силу крил. Немовля заколишуть люблячі люди. Тепло подарують щирії,і доброзичливі.. А ти одна така яка ні та не інша.. Ти вмієш кохати..а там всі лиш по закону.. Пухким теплом тебе загорну І будемо разом блукати Неначе в лісі ельфи Скарби чарівні шукати Колискову місяць буде співати. Людей все більше потраплятиме в цей світ... Разом будемо їх стрічати, при собі тримаючи магніт. . . . У співавторстві з чудовою @Lucy_s
2023-12-23 16:05:10
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Lucy
Ми змогли чудовий написати вірш, дякую)☺️❤️
Відповісти
2023-12-23 16:09:38
1
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5557
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3940