Країна емоцій
Різні емоції,різні наші почуття. Їх зневажає доля твоя Тихо пливуть думки чужі. Застигло обличчя у журбі Твій механізм розчиняється в воді.. Ти мусиш плисти,поки не застигли ті дні.. Коли були веселі ми, тримаючись за руки При сонячному сяйві любові, ковтали ми пігулки. Існує країна повсякденних емоцій.. До неї плисти годинами до ночі.. Пропливаючи крізь затори і порохи.. Ми витрачаємо сили потрохи Дивлячись на людські серця Коли бачимо незліченні повороти, Що тримає велика рука. Деякі людські душі смутні.. Вони не знають свого буття.. У них є велике передчуття.. Країна ця невидима, вона може тільки в снах з'явитися, обом одиноким серцям приснитися. Твої сльози важать більше ніж небесний пил, вони відновлять силу крил. Немовля заколишуть люблячі люди. Тепло подарують щирії,і доброзичливі.. А ти одна така яка ні та не інша.. Ти вмієш кохати..а там всі лиш по закону.. Пухким теплом тебе загорну І будемо разом блукати Неначе в лісі ельфи Скарби чарівні шукати Колискову місяць буде співати. Людей все більше потраплятиме в цей світ... Разом будемо їх стрічати, при собі тримаючи магніт. . . . У співавторстві з чудовою @Lucy_s
2023-12-23 16:05:10
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Lucy
Ми змогли чудовий написати вірш, дякую)☺️❤️
Відповісти
2023-12-23 16:09:38
1
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
13205
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3738