Я не змогла пробачити тобі
Роузі Рей
Я не змогла пробачити тобі, Стала вітром,який віє на схід, Киснем яким живеш ти, Розбила серце я тобі,покохала я тебе давно але почуття минають ти пробач мене й забудь назавжди, Я тепер не твоя,не кисень що дає тобі життя, Не та,що давала надію, Коли ти питав як настрій.. Я холоднокровно казала "Все ок" Мені ти не здавався цікавим, Я більше не кохала й не покохаю тебе, Ти змалював усі стіни в кімнаті, Шукав,намагався пройти через терен, Та рани тії були глибокими мов море, Ти не зміг увійти в моє серце, І не єдиний що колись зруйнував мене із середини,та перетворив у попіл.. І після твоїх слів "Це вже кінець" Я плакала,так було боляче.. А ти думав я безсердечна потвора? Що немає ні серця,ні емоцій? Я не стану твоїм,киснем знову!! . . . . . . . . . . . Посв'ячено А.В!
2023-06-11 18:21:18
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Lexa T Kuro
Якщо це твоя людина, то з нею повинно бути легко, так як дихати. Якщо боляче... то навіщо? А ще треба вчитися відпускати та прощати. Складно, але можливо.
Відповісти
2023-06-12 06:06:18
1
Інші вірші поета
Прохолодний ранок Пісня Квітка Кохання ... Холоне кров у венах
Інші поети
Red Blue
@redAndblue
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3362
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3224