Я не змогла пробачити тобі
Я не змогла пробачити тобі, Стала вітром,який віє на схід, Киснем яким живеш ти, Розбила серце я тобі,покохала я тебе давно але почуття минають ти пробач мене й забудь назавжди, Я тепер не твоя,не кисень що дає тобі життя, Не та,що давала надію, Коли ти питав як настрій.. Я холоднокровно казала "Все ок" Мені ти не здавався цікавим, Я більше не кохала й не покохаю тебе, Ти змалював усі стіни в кімнаті, Шукав,намагався пройти через терен, Та рани тії були глибокими мов море, Ти не зміг увійти в моє серце, І не єдиний що колись зруйнував мене із середини,та перетворив у попіл.. І після твоїх слів "Це вже кінець" Я плакала,так було боляче.. А ти думав я безсердечна потвора? Що немає ні серця,ні емоцій? Я не стану твоїм,киснем знову!! . . . . . . . . . . . Посв'ячено А.В!
2023-06-11 18:21:18
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Lexa T Kuro
Якщо це твоя людина, то з нею повинно бути легко, так як дихати. Якщо боляче... то навіщо? А ще треба вчитися відпускати та прощати. Складно, але можливо.
Відповісти
2023-06-12 06:06:18
1
Схожі вірші
Всі
Holy
Morgan Ray and Rose. ⏺English translation⏺ I will find flowers among the fragments of people, give them to you. I am so pleased that there is you, your love for me. I will give you a sea of hope, and lights that do not fade. My heart is only you, it falls asleep without you. I'm giving everything I have in me for you to paralyze the rocks. I don't want to To conquer fate, together to the very edge. We'll be gone on the penultimate day, but our lines will remain. All love is sealed here, in our phrases and ellipses. So, let's rise high, and forgetting about the holy, Falls of the rock. I'll take your hand, and everything, all around It's going to be the way you dreamed.
57
4
8149
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11239