Квітучі лаванди

Роузі Рей

Квітучі лаванди,розквітли навкруги. Вони схожі на твої осінні думки Лавандовий світ, де кольори танцюють, Легка паляча ніжність літа на долонях. Лаванди квітнуть, як вишукана мелодія, В їхніх ароматах душа знаходить спокій. Ти гинеш як їхні пелюстки.. Зриваєшся із затонувшої біди.. Пурпурні мрії гинуть як квітки, Таємничий сад, де кожна квітка — як струна, Що грає в симфонії краси, лагідної й теплої. Як осінній ліс я зігріваю тебе.. Ти так страждав щоб зараз отримати все. Та нічим квітам відплатити не все ти можеш получити свою ти душу не відай цим лавандовим полям . . . Співавторство з чудовою @avakadoshou

2024-01-06 16:53:11

Інші вірші поета

Я повірила Пісня Психіка смертних людей ІІІ частина Хто тут? "Ти став.." Верлібр

Інші поети

Kira Snow

@FallingSnow119

EVA .

@Aevez

BON BON

@bon_bon_c0xu

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

4661

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

3053