Tell me why you are silent Скажи чому ти мовчиш
Tell me, why are you silent? Why don't you cry silently.. I caused you pain, misfortune.. But from your face the smile doesn't come off.. Maybe I did something wrong.. I wanted to break your heart.. But I didn't succeed.. You keep silent and don't say anything. I will hear the words from your mouth.. I am a merciless and unstoppable executioner.. Slavery shines on you.. I will not let you live..I will break you from the inside.. . . . . . . . Скажи, чому ти мовчиш? Чому ти не плачеш мовчки.. Я завдав тобі болю, нещастя.. Але від твого обличчя усмішка не сходить.. Можливо я зробив щось не так.. Я хотів розбити тобі серце.. Але мені не вдалося.. Ти мовчиш і нічого не кажеш. Я почую слова з твоїх уст.. Я нещадний і нестримний кат.. Рабство тобі світить.. Я не дам тобі жити..Я зламаю тебе зсередини..
2023-06-25 19:02:50
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Роузі Рей
Дуже дякую!🔥..
Відповісти
2023-06-25 19:22:09
Подобається
Lexa T Kuro
Є в твоїй творчості щось готично-містичне та глибоке! Іноді я наче в своє криве дзеркало дивлюся, коли читаю тебе... Дякую! Часом це потрібно! Починаю замислюватися... Бережи себе! 🙏
Відповісти
2023-06-26 07:17:12
1
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
14160
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3706