Tell me why you are silent Скажи чому ти мовчиш
Роузі Рей
Tell me, why are you silent? Why don't you cry silently.. I caused you pain, misfortune.. But from your face the smile doesn't come off.. Maybe I did something wrong.. I wanted to break your heart.. But I didn't succeed.. You keep silent and don't say anything. I will hear the words from your mouth.. I am a merciless and unstoppable executioner.. Slavery shines on you.. I will not let you live..I will break you from the inside.. . . . . . . . Скажи, чому ти мовчиш? Чому ти не плачеш мовчки.. Я завдав тобі болю, нещастя.. Але від твого обличчя усмішка не сходить.. Можливо я зробив щось не так.. Я хотів розбити тобі серце.. Але мені не вдалося.. Ти мовчиш і нічого не кажеш. Я почую слова з твоїх уст.. Я нещадний і нестримний кат.. Рабство тобі світить.. Я не дам тобі жити..Я зламаю тебе зсередини..
2023-06-25 19:02:50
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Роузі Рей
Дуже дякую!🔥..
Відповісти
2023-06-25 19:22:09
Подобається
Lexa T Kuro
Є в твоїй творчості щось готично-містичне та глибоке! Іноді я наче в своє криве дзеркало дивлюся, коли читаю тебе... Дякую! Часом це потрібно! Починаю замислюватися... Бережи себе! 🙏
Відповісти
2023-06-26 07:17:12
1
Інші вірші поета
Я все.. Верлібр У пошуках скарбів Солодка отрута Я стану.. Пісня
Інші поети
Mateo Torres
@mateo_adrian
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11348
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
1932