"Перефія" Частина ІІІ
Скло розбите впало на траву, Твої прохання стали зразу крижані, А руки гарячими, Немов це говориш не ти.. Холодне сереце у тебе стало, Розбив ти моє на друзки, Для тебе це була гра, А я справді кохала тебе. Коли ти покинув, Відчувала не розуміння.. -За що? Гадала я.. Але потім дійшло, Що це лиш симпатія була.. Те що ти говорив можливо не фальш була.. Але в цьому не впевнена я.
2023-08-13 14:48:28
5
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2090
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16002