Твоя гра
Роузі Рей
Ти не кохав,по-справжньому мене, Я була тінью,ніким у всесвіті ясному, Моя смерть,покращила б тобі життя, І не лише тобі..а всім.. Ніхто не знав що я в собі усе терпіла, Але тепер я відіграюсь на тобі, Я стану твоїм жахом уві сні, Твоя гра,невдала друже, Ти програєш в ній як не крути, Попадеш у пекло,загинеш, Сльози щастя я пролью як ніколи, Я буду посміхатись що ночі, Бо не будить тебе поряд!
2023-07-09 15:16:24
6
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Нікка Вейн
Який прекрасний та чуттєвий вірш!
Відповісти
2023-07-09 16:43:41
2
Роузі Рей
@Нікка Вейн Дуже дякую,Ніко!😘❤️
Відповісти
2023-07-09 16:46:03
1
Lexa T Kuro
Все, що не вбиває - робить сильнішими!💪 Спалила крила... нові виростила... та пішла далі гордо😉🍀 Бережи себе, моя хороша!🤗😘
Відповісти
2023-07-10 07:23:31
1
Інші вірші поета
Привези мені Я вмирала від рук твої кривавих Хочеш забирай.. Верлібр Постукай,не відчиню
Інші поети
John Sarah
@Watiri
EightNoAme
@EightNoAme
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2643
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1739