Відьма
Я відкрила вікно десь під вечір,
Серце смутком облилось холодним.
Зорі вкрили серпаночком плечі,
Місяць вповні був благородним.
Я не думала довго - набридло,
Зняла обруч з волосся - дістало.
В хаті пахне лимонне повидло,
Та чогось мені того замало.
В хаті затишно, тихо і тепло,
Та народжена я для свободи.
Краще ліс чи у полі зле пекло -
Не з домашньої видно породи.
Краще вийду я в поле у повню,
Сон-траву і любисток зібрати.
Старий дуб розповість казку древню,
Вітру треба ще стільки сказати.
Я не буду чекати поради.
Та й тебе я вже майже забула.
Я забула про всі тії зради,
Вибачався, молив - я не чула.
Я відкрила вікно десь під вечір,
Взяла тихо мітлу свою вірну.
Полишили мене холоднечі,
Гнали мене вітри - непокірну.
Коментарі